Наполняй меня, наполняй,
Дух Святой живою водою.
Открывай ты мне, открывай
Голос чистый нужной порою.
Пусть прольется во мне, как река,
Твоя сила безмерного счастья,
Укрепится оно на века, на века,
Не страшны, станут вражьи напасти. (2р.)
Припев:
Дух Святой! Дух Святой, Ты дыханье мое!
Ты бурлящий поток родниковый.
По утрам нежным голосом Ты воспоешь (2р.)
И наполнишь меня мудрым словом.
Наполняй меня, наполняй,
Дух Святой живою водою.
Открывай ты мне, открывай
Голос чистый нужной порою.
Без Тебя ведь постичь нелегко
Жизни прелести Бога Живого.
Уводи ты меня далеко, далеко
От греховного мира земного. (2р.)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
